Im Kulturhistorischen Museum des Rivnensker Gebietes: Präsentation eines neuen Buches über die Kosaken-Mythologie in der Ukraine.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВОЇ КНИГИ ПЕТРА КРАЛЮКА В РІВНОМУ.

Am 19. Jahnuar wurde im Kulturhistorischen Museum des Rivnensker Gebietes das neue Buch “Козацька міфологія України: творці та епігони” von Peter Kralyuk präsentiert. Peter Kraliuk ist Doktor der Philosophie, Professor, Rektor der Nationalen Universität „Ostroh Academy“. Er ist Autor zahlreicher Werke über die Kulturgeschichte der Ukraine.

In dem Buch „Козацька міфологія України: творці та епігони“ untersucht der Autor das Phänomen der ukrainischen Kosaken. Er zeigt, wie sich mythische Vorstellungen über Kosaken seit dem Ende des 16. Jahrhunderts bis heute entwickelt haben. In der Ukraine, in Russland und in Polen wird die „Kosakische Idee“ unterschiedlich interpretiert.

Der Autor wies darauf hin, dass es in der westlichen modernen Literatur Werke gibt, die Mythen entlarven. Unter diesem Blickwinkel versuchte er, das Phänomen der ukrainischen Kosaken zu sehen und ihre Vorzüge und Nachteile zu zeigen. Insbesondere die Heroisierung von Bohdan Chmelnyzkyj sei wesentlich von einer russischen Sicht geprägt gewesen. Der Autor will das Interesse der Leser wecken und zu einer Diskussion anregen.

Kurzer Überblick über die Geschichte der Kosaken:
Von den Resten der Goldenen Horde, die zum Niedergang der Kiever Rus beigetragen hatte, lösten sich die Krimtataren als eigenständiges staatliches Gebilde, das im 15. Jahrhundert die gesamte Ostukraine beherrschte. Die Aggressionen der Krimtataren richteten sich in erster Linie gegen den litauischen Staat, der nur schwache Mittel zum Schutz seiner östlichen Grenzgebiete bereitstellte. Die Bewohner mussten selbst für ihren Schutz sorgen. Um den Tatarenangriffen begegnen zu können, schloss man sich zu bewaffneten Gruppen zusammen, die die frostfreie Jahreszeit an den Ufern der Dnjepr-Nebenflüsse mit Jagd und Fischerei verbrachten. Dieses Leben machte aus den Männern erfahrene Krieger, deren Zahl bis Ende des 15. Jahrhunderts stark angewachsen war. Sie erhielten den Namen „Kosaken“

Bis ins 16. Jahrhundert bildeten die Kosaken keine spezielle soziale Schicht, sie definierten sich vielmehr durch ihre Tätigkeit. Sowohl Adlige als auch Bauern und Bürger waren Kosaken. Schon bald wurden einige von ihnen in den Dienst der litauischen Grenzverwaltung gestellt. Diese setzte sie für kleinere Feldzüge und zum Schutz der Grenzbezirke gegen Überfälle der Krimtataren ein.

Im Jahre 1648 setzte sich der Hetman der Saporoher Kosaken, Bogdan Chmelnizki (ukrainisch: Chmelnyzkyj), an die Spitze eines großen Kosakenaufstandes gegen die polnische Herrschaft. Seine Gefolgsmänner plünderten weite Teile des polnisch-litauischen Reiches, wobei es zu schweren Ausschreitungen gegen Polen, Jesuiten, römisch-katholischen Geistlichen und Juden kam, denen nach Schätzungen 34.000 bis 42.500 Menschen zum Opfer fielen. Der Aufstand endete im russisch-polnischen Krieg von 1654 bis 1667. In dessen Ergebnis wurden die Gebiete der heutigen Ukraine zwischen Russland und Polen entlang des Dnjepr aufgeteilt.

(Abb. Links: Denkmal für Bogdan Chmelnyzkyj in Kosatzky Mogyly unweit von Rivne, rechts: Prof. Peter Kralyuk präsentierte am 19. Januar im Kulturhistorischen Museum des Rivnensker Gebietes sein neues Buch über „Kosaken-Mythologie“.)

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВОЇ КНИГИ ПЕТРА КРАЛЮКА В РІВНОМУ.

19 січня 2017 року в Рівненському обласному краєзнавчому музеї презентували книгу Петра Кралюка «Козацька міфологія України: творці та епігони».

Петро Кралюк – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Він є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки.

В книзі «Козацька міфологія України: творці та епігони» автор розглядає феномен українського козацтва, його еволюцію; показує, як формувалися міфічні уявлення про козаків, починаючи з кінця XVI століття й завершуючи днем сьогоднішнім. Значну увагу приділено козацькій міфології Гетьманщини. Також показано, як «козацька ідея» інтерпретувалася в різних національних проектах XIX століття (російському, польському й українському), яких вона зазнала модифікацій у столітті XX. Видання розраховане передусім на тих, хто цікавиться українським козацтвом, його історією та культурою.

На презентації автор чітко подав свою мотивацію до написання книги за такою темою. Він зазначив, що в сучасній літературі на Заході з’являються твори, які розвінчують міфи. І автор вирішив поглянути на феномен українського козацтва під подібним кутом – показати не лише плюси, а й мінуси. Передусім поставити питання і знайти на них відповіді: що таке козацтво? звідки воно взялося? Тут, до речі, автор зазначає, що чимало козацьких родів мають тюркське походження. Ще: в жодному козацькому літописі немає згадки про Київську Русь. Після Руїни козаків почали героїзувати, в т.ч. й Б. Хмельницького, що було вигідно Росії. І ще багато цікавих моментів, які викличуть зацікавлення у читачів та спонукають до дискусії.