Календар "Городку 800 років" Цього року місто Городок (Львівська обл.) святкує 800 років. З нагоди цієї події городківчанин, член мережі Віа Регія Андріан Грецко підготував та видав календар "Городку 800 років"

Довідка про місто Городок:
Початок міста сягає періоду Київської Русі. Воно інтенсивно розвивалося за часів Галицько-Волинського князівства (XI-XIV ст.) Городок вперше згадується літописцем Нестером у 1213 році як поселення Галицько-Волинського князівства. В літописі говориться, що місто відоме далеко на схід як центр торгівлі сіллю, а тому мало назву "Городок солоний" або "Соляний Городок".
На території міста збереглися залишки земляних укріплень колишнього древньоруського городища, на місці якого пізніше було побудовано замок.
Княжий Городок мав вигляд фортеці, оточеної річкою Верещицею, ставами, важкодоступними болотами. Місто складалось з двох частин: внутрішньої, найбільш укріпленої, т.зв. дитинця і зовнішньої - "острога" (передмістя). Влада була в руках воєводи, який жив у княжому замку. Вже на початку XIII ст. Городок відігравав велику роль в економічному і політичному житті Галицько-Волинського князівства. Річка Верещиця, яка впадає в Дністер була в минулому повноводною і судноплавною. Городок лежав на важливому торговельному шляху, який пов’язував Схід із Заходом, Південь із Північчю. На той час місто мало величезне господарське значення, як важливий центр торгівлі сіллю, тому сучасники називали його «Городок Соляний».
Галицько-Волинський літопис зафіксував, що у 1227 році новгородський князь Мстислав Удалий стояв із своїм військом в Городку. Йому на допомогу прийшов зі своїм військом князь Данило, щоб разом боронити Галицьке князівство від польсько-угорської навали.
Після загарбання Галичини шляхетською Польщею у XIV ст., вже 1387 р. Городок як окреме королівське місто увійшов до складу Львівської землі, а пізніше став центром Городоцького староства. За період 1387 по 1434 р. великий князь литовський і король Польщі Владислав II Ягайло часто навідувався і довго жив в Городку, тут і помер у 1434 році. За Ягайла Городок входить до складу Руського воєводства як окреме королівське місто. В 1389 р. воно одержало магдебурзьке право, надання якого означало створення в місті органів самоврядування. На той час Городок розростався, окрім центральної частини ринку розбудовуються передмістя – Львівське і Черлянське. У XV і на початку XVI ст. місто зазнало настільки сильних руйнувань і грабунку від татар, що змогло стати на ноги лише у XVI ст.
У 1504 році король дозволив міщанам за власні кошти відбудувати Городок, а також звільнив його мешканців від сплати деяких податків. Поступово у місті відроджуються і розвивається торгівля та промисли. Городок одержав право торгувати сіллю і став центром соляних складів. Важливим предметом експорту була риба, яку віддавна розводили в місцевих ставках.
У ΧΙV-ΧVΙΙ століттях Городок був ремісничим містом. Ремісники були об'єднані в 12 цехів. Добре розвивались деревообробні та шкіряні промисли. У 1555 році українці могли займатись ремісництвом лише на відстані милі від міста.
В 1420 році король Ягайло поселив в місті 6 католицьких монахів з ордена францішканців. Королівський уряд побудував для них костьол і монастир біля замку. Українців ж витіснили на Львівське, Вишнянське, Заставське передмістя. Тож, відстоюючи свої права, українське населення Городка створило у 1591 році братство - громадську організацію українських міщан, яке виступало проти національного гніту. Вплив городоцького братства зріс до того, що київський митрополит Михайло Рогоза в 1593 році запросив його членів до участі в Соборі.
У другій половині ΧVΙΙ-ΧVΙΙΙ століття місто занепало. Цьому теж посприяла Битва під Городком за часу Хмельниччини. Великої шкоди завдала Городку навала турецьких військ. У 1672 році турецький паша Омер-Алі захопив місто та зруйнував його.
ΧVΙΙΙ столітті місто відбудували. Королівський замок виконував адміністративні функції Городоцького староства. Був збудований фільварок та 2 корчми. У 2-ій половині ΧVΙΙ століття міський уряд підвищив митні повинності, чим призвів до занепаду торгівлі в місті. Після загарбання Галичини Австо-Угорщиною всі маєтки Городоцького староства і сам Городок перейшов у власність держави. Але Австрійський уряд продав всі села польським і німецьким колоністам. На землях Городоцького староства оселились німецькі колоністи, які в 1786 році утворили колонію "Фордерберг".
У 1867 році Городок став повітовим центром, де до 1918 року працювали повітовий суд, податкове управління, шкільна окружна рада. Місто не мало великих підприємств. На цей період там діяли гарбарня, млин, миловарня, 3 олійниці, фабрики соди і сільськогосподарських добрив та вапнярка.
До Першої світової війни у Городку базувався другий дивізіон 6-го полку драгунів австро-угорської армії (штаб у Перемишлі). Під час війни у 1914 році на околицях Городка відбулась відома в історії Городоцька битва між російськими та австрійськими військами.

"Городок - наше рідне місто".