Історія Віа Регія (стислий переказ)

скачати як PDF

Acrobat Reader безкоштовно скачати

Історія Віа Регія (стислий переказ)

Якщо розглядати сполучення у середені континенту, то сполучення Cхід-Захід (Захід-Схід) має з давніх-давен важливе значення для культурного та економічного розвитку Європи. В межах „Панєвропейського дорожнього коридору ІІІ“, що є найважливим стержнем сполучення в Європі, вже у кам'яному віці був часто зображений рух зі Cходу на Захід. Причина цього: подолати цей шлях було порівняно легко – на півночі від нього знаходилася зона льодовикового періоду, а на півдні - гори середньої висоти. Про міста, дороги, міжнародну торгівлю та паломництво не було довго ще й мови.

Для утворення реального транспортного сполучення в східному напрямку велике значення мали вже древньоримські часи. На початку нашої ери існували укріплені дороги від сьогоднішніх міст Бордо, Пуатьє, Тур, Орлеан, Париж, Реймс, Мец, Саарбрюкен, Кайзерслаутерн до Майнца, які використовувались і надалі на протязі сторічь.

В І ст. до Христа римський полководець Друз здійснив похід від Майнца (Moguntiacum) на схід в напрямку Ельби, завдяки чому пізніше розвинулось відносно стабільне дорожнє сполучення.

Оскільки Друз повинен був перемогти плем'я хаттів, можна передбачити, що він пройшов через Веттерау (Wetterau) в Гессені , де приймає деякі контури пізніша Віа Регія.

Таким чином виникнений зв'язок шляхів використовувався також і в часи імперії франків. Після смерті франкського короля Хлодвіга імперія була розділена між чотирма його синами, які заснували чотири королівства. Їх столицями були сьогоднішні Орлеан, Париж, Суассон та Реймс, які були між собою з'єднані дорогами з древньоримського часу.

У VI ст. правитель Суассона Хлотар в спілці з своїм братом Теодоріхом, який правив у Реймсі, завоювали королівство Тюрінгія. Зрозуміло, що франки використовували існуючі сполучення для воєнних походів і надалі, коли більші частини середньої Німеччини до Х ст. були територією франків, а також укріплювали їх в напрямку на схід.

Існує цілий ряд документів та знахідок з часу між VIII-X ст. ст., які підтверджують обмін між королівством франків та слов'янськими землями. Сполучення на схід захищалось слов'янськими валовими спорудженнями та фортецями, на місці яких пізніше виникли міста. Особливо єврейські торгівці, які можливо частково прийшли з захопленої арабами Іспанії, розташувалися аж в околиці Кракова.

В ІХ ст. варязький князь Олег перевів центр правління свого князівства з Новгорода до Києва. Нова столиця Русі в послідуючий час стала одним з найбільших та багатіших міст Європи і, в широкому розумінні, одним з найважливіших центрів обміну між Східною та Західною Європою. Багато документів вказує, шо подорож з Київа до Парижу, або в протилежному напрямку, а також рухливий обмін товарами знаходили місце в тих містах, які на сході маркірували хід Віа Регія.

З розпадом Русі та виникненням Галицького і Волинського князівств, а також з заснуванням нових міст у західній частині сьогоднішньої України стабілізувалися і укріпилися сполучення між Східною та Західною Європою за допомогою середньонімецького шляху Віа Регія.

Після знищення Київа у 1240 році Золотою Ордою, місто на тривалий час було спустошене і втратило на сторіччя своє значення як європейська метрополія, і, разом з тим, як експонована ціль подорожей. Звичайно треба згадати, що цей вже багатий традиціями шлях проходив за Києвом через ханства Золотої Орди до Далекого Сходу, звідки бажані предмети розкоші знаходили свій путь по шляху Віа Регія на Захід.

Слідуюча віха в розвитку шляху пов'язана з піднесенням Кракова до столиці Польського Королівства, мультикультурним розвитком сілезьких міст та завоюванням Галіції польським королем Казимиром Великим. В прикордонному районі Сандомирської низовини з предгір'ями Карпат, через який проходить зі стародавніх часів найважливіше сполучення між європейським Сходом і Заходом, виникли найстаріші міста Прикарпаття: Жешов, Ланьцут, Пшеворськ, Ярослав та Пшемисль.

Внутрішні ринки та міжнародна торгівля мали велике значення у середньовіччі для життєвої сили Європи. Місця торгівлі на шляху Віа Регія посвідчують в особливій мірі важливість цього шляху для розвитку Європи.

До цього відносяться відомі середньовічні німецькі міста торгівлі: Франкфурт-на-Майні, Ерфурт, Наумбург та Лейпціг. Але насамперед це стосується тих місць торгівлі, де між VIII-XI cт. ст., як і у Вердені на основі добрих відносин з мавританською Іспанією в ІХ ст. існував найвеличезний в Європі ринок рабів, „товар“ якого у своїй більшості прибував зі слов'янських земель; ярмарків Шампані, час розквиту яких приходиться на ХІІ-ХІІІ ст. ст., і підтверджується участь торгівців зі Сходу; або ярмарків в східнопольському місті Ярослав, де в XVI ст. побільшості торгували прянощами з Орієнту, які по суші потрапляли до Західної Європи.

У XVII та на початку XVIII ст. спустошувальні війни привели у багатьох частинах Європи до загального занепаду міст, спаду міжнародної торгівлі та руйнуванню дорожніх систем. Крім того з часом утворилися нові центри влади європейського значення: Відень, Берлін, Варшава, Москва, на які орієнтувався послідуючий розвиток транспорту так, що Віа Регія втратила своє домінуюче значення як сполучення по суші між Заходом та Сходом Європи. Але незважаючи на це вона і надалі залишилася однією з найважливіших європейських доріг на сході континенту. На початку ХІХ ст. Наполеон побудував дорогу від Парижа до Майнца „Grand Route Imperiale“, яка напевно була наймодернішою дорогою у Європі того часу, по якій він рухався з його армією на схід і, відповідно, назад до Парижу після Битви народів під Лейпцігом.

Результати Віденського конгресу і разом з тим пов'язане роздроблення Європи, а також винахід залізниці привели до того, що Віа Регія позбулась свого значення.

З виникненням автомобіля Віа Регія повинна була відповідати новим транспортно-технічним вимогам, щоб по ній можна було їздити. Розширення нової Віа Регія почалось лише приблизно в кінці 30-х років ХХ ст. Початок Другої світової війни привів до обмеженої можливості розбудови дороги. Коли у 1943 році будову нарешті припинили, в Німеччині була готова траса (частково в одному напрямку) за винятком віадуків, які треба було об'їзжати. Це було корисно для армії.Наслідки Другої світової війни, розподіл Німеччини та Європи розділили також знаменитий шлях Віа Регія, який поєднував Західну і Східну Європу, на два економічно та політично різних табора. Європу цілком по цій трасі не можна було досягнути. Позначення Схід-Захід в історії континенту одержало цілком інше значення.

Віа Регія була майже зовсім забута. Її символіка, як зв'язуюча стрічка європейських країн, була у східноєвропейських державах табу.

Розвиток останніх років, відкриття східноєвропейських країн та лібералізація міжнародної торгівлі – все це посилило інтеграційний процес Євросоюзу. Зміна політичних відносин, виникнення нових виробничих систем, збільшення радіусів постачання та розширення ринків збуту також впливають на транспорт. Обновлення Віа Регія має велике значення для європейської інтеграції. Саме для польських густонаселених територій на півдні країни це сполучення грає важливу економічну роль. Траса А4, яка додержується історичного напрямку Віа Регія, є найважливішим сполученням між Німеччиною та вугільними і промисловими районами Польщі. Вона повинна бути подовжена до українського кордону, щоб спростити транзитне сполучення з Західної Європи до України та північної Росії.

Також на рівні „Віа Регія - культурний шлях Європейської Ради“ треба в майбутньому виконати багато роботи. Поряд з завданням дальшої розбудови та розширення Віа Регія-мережі і актуальним формулюванням її цілей найважнішою залишається необхідність і надалі проводити пошуки по історії дороги. Це стосується уточненнь історії рідної країни та коректури напрямків дороги в даному регіоні, але зверх того дальніше розслідування більших контекстів. Дотепер ще не встановлено, яке значення та який конкретний напрямок мав шлях з Кракова через Чешський Крумлов-Прагу-Регенсбург далі на захід.

Зокрема ще не включен важливий для міжнародної торгівлі головний відрізок траси з Фландрії через Аахен-Кельн на схід. Також не відображене продовження Віа Регія з південної Франції до Сантьяго- де-Компостела (Іспанія) і прийняття шляху паломників via touronensis, по якій зі сходу паломники попадали до Сантьяго-де-Компостела. Послідуюча обробка даних вимагає також точку зору польської спілки міст „На купецькому шляху“ („Na kupieckim szlaku“), тому що важливий напрямок дороги після знищення Київа проходив з Кракова або зі Львова через Кишинів (Chisinau) до кримських татар або до генуезьких торгових контор на півострові Крим.

j.w.