Європейський культурний шлях – це дорога, пролягаюча через одну або багато країн чи регіонів, котра займається темами, які через історичні, мистецькі та соціальні інтереси є європейськими, чи на підставі географічного пролягання шляху, чи по змісту і значенню.
Фото:
Krämerbrücke (Торговий міст) в Ерфурті/ Тюрінгія/ Німеччина, скінчений в каменю у 1325 є єдиним забудованим мостом на північ від Альп
Здійснювання програми „Культурні шляхи Європи“ державами-членами Ради Європи переслідує 3-х кратну ціль:
„Європейські культурні шляхи“ можуть бути:
Культурні шляхи Європи в їх оцінці та культурній велечині повинні бути більше, ніж лише локальні справи. Вони спираються на місця з великим історичним значенням, котрі засвідчують і нагадують про культурну єдність Європи.
Фактичний розвиток культурних шляхів залежить по суті від конкретних ініціатив національних, регіональних, локальних органів, а також приватних представників проекту в спілці з ініціативами організаторів у різних європейських країнах.
Така концентрована акція між учасниками виникає на місці при здійснюванні проекту „Культурні шляхи Європи“, маркіровці маршрутів, спорудженні необхідних інфраструктур, а також через публікацію документів, рекламу в засобах масової інформації, організацію молодіжних зустрічей.
Пріоритетом шляхів завжди є культура. Наукове дослідження, виховання, культурний наслідок, культурний туризм – це похідна, бажана ціль, але знайомство з іншим та обмін мають найголовніше значення.
„Культурні шляхи“ особливо придатні для того, щоб піднести на належний рівень такі духовні цінності як толерантність та солідарність і перемогти безробіття, виключення з суспільних процесів, проявлення расизму і націоналізму.
Поширюючий кордони європейський розмах програми підтримує інтердісциплінарність та свідомість культурних ідентичностей.
Правильна оцінка та збереження архітектурної і культурної спадщини - важливі цілі програми.
Проект „Культурні шляхи Ради Європи“ існує не тільки для культурних і туристичних результатів, він хоче здійснити:
1. захист культурних цінностей Європи
2. обмін інформацією та досвідом
3. організацію нових утвореннь кооперації між різними областями дослідження, нових форм зустрічей молоді Європи; популяризацію незнайомих культурних цінностей, систем з сінергією компетенції від планування до здійснювання проекту і інтердісциплінарного співробітництва.
Програма „Культурні шляхи Європи“ є по-своєму неповторною тому, що вона інтегрує дії та об'єднує культури. І щоб надалі посиленно займатися культурною кооперацією в Європі, потрібна постійна підтримка держав-учасниць Ради Європи та Європейської культурної конвенції.
Фото: сьогодні знов греко-католицький монастир у Підкамені (Україна). За радянських часів тут була в'язниця для політв'язнів, пізніше психіатрична лікарня
У 1997 році був заснований Інститут європейських культурних шляхів на основі політичної угоди між Радою Європи та Великим Герцогством Люксембург, що поклало початок нової ери програми.
Інститут збирає і завідує архівними документами програми, підтримує промотерів існуючих культурних шляхів, допомогає новим співробітникам проекту при провадженні їхніх намірів, публікує докладну збірку даних та документів цілої програми. Створений інститутом в 2002 році Інтернет-портал під назвою „Культурні шляхи і ландщафти – суспільна спадщина“ надає можливість проглядати зібраний інформаційний матеріал в цілій Європі.
Починая з 2002 року передбачається розширити двусторонню угоду і залучити більше країн до програми „Культурні шляхи і ландшафти“. Ця розширена політична угода зробить можливим утворення центрів ресурів, які частково візьмуть на себе в регіонах роботу Інституту європейських шляхів.
Фото: Michel Thomas-Penette, директор Інститута культурних шляхів в Люксембурзі